Лако-красочные материалы — производство

Можна виділити дві принципово різні групи ЗА контактні (рис. 5.7, а, б, г) та безконтактні (рис 5.7, в, д). Найбільшого засто­сування дістали контактні ЗА До них належать традиційні апарати

З перервною і неперервною подачами розчину. Незважаючи на деякі недоліки (забруднення ЗР, спрацювання ДФ та ін.), контактні ЗА використовують завдяки простій конструкції та відсутності необ­хідності переривати зволоження в момент проходження западини ФЦ.

Покриття валиків має відповідати вимогам геометричної точності, розтягу, прогину, погашення коливань, вібрацій та удар­них навантажень, обумовлених наявністю западин ФЦ, де закріп­люється ДФ. Матеріал покриття валиків має бути стійким до спра­цювання, забезпечувати мінімальну втомлюваність і високу тепло­провідність.

Великі швидкості друку спричинюють нагрівання валиків до

40.. .50 °С, а при неточному встановленні — навіть до 70 °С. У зв’яз­ку з цим валики мають бути досить термостійкими.

Для покриття зволожувальних валиків застосовують суконно — тканинні нашивки та текстильні бавовняні чохли. Перші харак­теризуються низькою вологомісткістю, тому порівняно швидко сприймають фарбу. Наявність технологічного шва призводить до нерівномірного нанесення ЗР і спричиняє інтенсивне механічне руйнування елементів ДФ. Термін роботоздатності суконно-тка­нинних нашивок не перевищує 4…5 діб.

Використання безшовних чохлів знижує витрати праці на під­готовку зволожувальних валиків, стабілізує процес зволоження, сприяє збільшенню терміну роботоздатності чохлів до одного місяця.

Більш високими гідрофільністю та вологомісткістю характери­зуються нові синтетичні покриття для зволожувальних валиків у вигляді пористих трубок, які натягуються на стрижень.

На рис. 5.8 показано традицій­ну п’ятивалкову схему ЗА з перерв­ною подачею розчину. ЗР подаєть­ся в корито 6. ДЦ 5 занурений в корито із ЗР, він періодично пере­дає розчин на передавальний ва­лик З, який, у свою чергу, періо­дично здійснює коливний рух і передає розчин із ДЦ на розкочу­вальний циліндр 2, звідки розчин подається на НВ 1. Останні кон­тактують з ДФ і наносять розчин на ПЕф.

Контроль рівномірності зволоження ДФ здійснюється за від­творенням зображення елементів шкали оперативного контролю друкарського процесу. Регулювання загальної подачі ЗР виконуєть­ся зміною кута повороту ДЦ 5, а місцевої — зміною зусилля при­тиснення відтискних валиків 4, які переставляються вздовж твірної циліндра. В деяких машинах установлюються пластинки або від­кидні відтискні ракелі.

Останнім часом почали запроваджувати контактні ЗА з непе­рервною подачею розчину (рис. 5.9). Перевагою таких ЗА є низька інерційність установлення балансу «фарба — ЗР». Більшість ЗА цього типу працюють на водяних розчинах. ДЦ має індивідуальний регу­лювальний електропривід. Загальна кількість ЗР, що подається, ре­гулюється зміною частоти обертання ДЦ.

Такий ЗА працює як з водяними, так і зі спиртовими розчинами. Переналаго­дження пов’язано із зняттям покриття на НВ і розкочувальному циліндрі.

Спиртові розчини, які мають низький поверхневий натяг, добре передаються гладенькими гумовими та металевими поверхнями, а для водяних розчинів потрібні вологовсмоктувальні покриття на валиках, іноді — й на

Ги*-. у. оп

Неперервної діл циліндрах.

Поверхневим натяг змінюється у ши­роких межах. Для його зниження у ЗР вводять ізопропанол, гліколь або ПАР Підвищення поверхневого натягу досягається введенням неорганічних солей.

Введення спиртових домішок дає змогу зменшити кількість ЗР, який подається на ДФ. Схеми спиртових ЗА показано на рис. 5.10.

Зволожувальний апарат дає змогу зменшити кількість ЗР, який подається на ДФ. Схеми спиртових ЗА показано на рис. 5 10-

Зволожувальний аппарат «Гіоіапсітаїіс» (рис. 5.]0, а) — це ап — парат контактного типу неперервної дії. Передавальний валик відсутній, подача розчину регулюється зміною частоти обертання ДЦ 4 і розміщенням гумового дозувального валика 3 відносно дукторного.

До складу ЗА «Аікотагіс» (рис. 5.10, Б) входять ДЦ 4, розко­чувальний валик 2, розкочувальний циліндр 1, НВ 5 і відтиск­ний валик 3. Між ДЦ 4 і розкочувальним валиком 2 є проковзу­вання.

Застосування спиртових ЗР потребує розроблення спеціальних допоміжних пристроїв. Так, контроль випаровування спирту за змі­ною густини розчину здійснюється за допомогою датчика, з’єдна­ного з електричною системою регулювання подачі спирту з резер­вуара Для зменшення випаровування спирту в такі системи вмон­товуються охолоджувальні пристрої, які дають змогу знизити темпе­ратуру ЗР на 10… 15 °С порівняно з температурою навколишнього середовища.

На практиці використовуються контактні ЗА з посередньою (непрямою) подачею ЗР на ДФ через ФА машини. В цьому ви­падку застосовується ЗР, який містить до 10.. 25 % ізопропило — вого спирту.

У непрямих ЗА типу «Dalgren» (рис. 5.11) і «Micro-Flo» розчин подається на форму через НВ з регулюванням унаслідок зміни співвідношення частоти обертання зволожувального і фарбового НВ. На рис. 5.11, а ЗР подається на перший за ходом обертання ФЦ валик 1 ФА. ЗР подається гумовим дуктором 3 через стальний циліндр 2 з індивідуальним приводом. Між циліндром 2 і валиком 1 є проковзування.

В іншому апараті цього типу (рис. 5.11, б) ЗР подається дук­тором 1 (поверхню його покрито хромом), який має індивідуаль­ний регульований привід, на НВ 2 ФА Дуктор і валик працюють в режимі проковзування. НВ 2 має стійке до спрацювання по­криття на основі полівінілхлориду. Дуктор взаємодіє з дозуваль­ним циліндром 3. ЗА типу «Dalgren» мають просту конструкцію, мінімальну інерційність, вони менше забруднюють і спрацьову­ють ДФ.

Основні недоліки ЗА контактного типу полягають у тому, що розподіл ЗР по ширині ДФ нерівномірний і неможливо точно регулювати його подачу, внаслідок чого доводиться працювати з надмірною кількістю розчину на формі.

У деяких моделях машин використовуються ДЦ, складені з окремих кілець, зближенням або віддаленням яких досягається збільшення або зменшення подачі ЗР на окремі ділянки відповідно до характеру зображення.

Уже є системи з диференційованою подачею розчину, зокрема такою є система «Veco». У ЗА цієї системи входять конічні ротори, які дістають обертання від загального приводу. Ротори розміщено в ізольованих камерах в один ряд із кроком 10 см. По індивідуальних трубопроводах до роторів, шо обертаються, подається необхідна кількість ЗР, який під дією відцентрових сил розбризкується і через регулювальну діафрагму подається на приймальний циліндр.

Подача розчину в кожну камеру роторів регулюється дистанційно за допомогою магнітних клапанів з пульта керування. Система «Уесо* може працювати як із звичайними, так і з водно-спирто­вими розчинами.

У безконтактних ЗА розчин наноситься завдяки конденсації пари на поверхні ДФ через її охолодження або охолодження ріди­ни, попередньо доведеної до пароподібного стану. Інший принцип побудови апаратів полягає в розпилюванні розчину форсунками в електростатичному полі або безпосереднім набризкуванням на форму. Відомо також пневмомеханічні апарати неперервної дії.

Незважаючи на явні переваги безконтактні апарати ще не набули широкого застосування. Це пояснюється нерівномірністю зволоження ДФ, плямистими відбитками, корозією деталей машин та ін. Для вдосконалення безконтактних апаратів їх поєднують з су­часними засобами автоматичного контролю та регулювання з ме­тою ефективного використання їх на діючому устаткуванні.