Лако-красочные материалы — производство

При забрудненні частина фарбового шару, що не висохла, пе­реходить зі свіжонадрукованих відбитків на наступні внаслідок ти­ску відбитків, які лежать на приймальному стапелі зверху. Основними причинами забруднення є:

• надмірна подача фарби;

• погана всмоктувальна здатність ЗМ, зумовлена або високим ступенем його сатинування, або занадто тонким шаром крейди на його поверхні;

• високий ступінь емульгування фарби. Наявність вологи у фарбі та значення рН < 5 знижує швидкість висихання свіжонадру­кованих відбитків;

• введення домішок у фарбу, які негативно впливають на швид­кість висихання та закріплення фарбового шару;

• взаємне витирання відбитків на приймальному стапелі; знач­не бічне зміщення їх при роботі обладнання, що зіштовхує аркуші.

• недостатня кількість проти забруднювального порошку, який наноситься на відбитки в процесі друкування, неправильний вибір дисперсності порошку, забруднення або неправильне регулювання форсунок противідмарювального обладнання;

• занадто швидке виведення відбитків на приймальний стапель, унаслідок чого не встигає утворитися повітряна подушка між від­битками, яка сприяє їх висиханню;

• виведення відбитків на високий стапель. Тиск на відбитки в нижній частині стапеля в цьому разі занадто високий, і тому по­вітря між ними витісняється. У процесі висихання фарби генеру­ється теплота, яка розм’якшує фарбовий шар, що може призвести до склеювання відбитків;

• перехід фарби зі свіжонадрукованих ділянок на дерев’яні кли­ни, які вставляють для здобуття рівного стапеля на приймальному пристрої, і забруднення інших відбитків цими клинами;

• забруднення фарби при багатоколірному друці за один прогін при зміщенні аркушів один до одного в момент бічного поштовху і в процесі заміни стапеля;

• зміщення один відносно одного хвостових країв відбитків, що закручуються, через погано відрегульоване викладання їх на прий­мальний стапель, коли на краях відбитка є зображення;

• щільне злипання свіжонадрукованих відбитків унаслідок ви­никнення статичної електрики, яка заважає утворенню повітряної подушки між відбитками;

• необережна перевірка друкарями свіжонадрукованих відбит­ків на стапелі, що призводить до зсуву аркушів один до одного;

• контакт свіжонадрукованих відбитків (при значній товщині шару фарби) з різними транспортувальними елементами друкар­ських машин;

• задруковування зворотного боку відбитка, який ще не встиг ви­сохнути. При цьому відбувається забруднення фарбою з лицьового боку відбитка на ДЦ, що передається на наступні відбитки;

• задруковування відбитків з кольоровими плашками, що утво­рюють щільний шар на поверхні; в ц^х місцях фарба при наступ­них прогонах не всмоктується ЗМ і забруднює їх;

• збіг кольорових плашок на зворотному боці відбитка з кольо­ровими плашками на його лицьовому боці. При цьому може відбу­ватися не тільки забруднення, а й склеювання відбитків у стапелі на ділянках плашок, що збігаються.

Рекомендації щодо запобігання забрудненню відбитків:

• обмежити кількість фарби, яка подається на кожний відбиток, застосувавши інтенсивні високопігментовані фарби,

• орієнтуватися на рекомендовані при денситометричних вимірах значення густини фарб. Забруднення фарби трапляється, головним чином, при більших значеннях густини, ніж рекомендо­ваних технологічними інструкціями;

• використовувати швилковсмоктувальні фарби. Виведення від­битків на стелаж здійснювати малими стопами. Відрегулювати кіль­кість протизабруднювального порошку, що наноситься на відбиток. Знизити швидкість друку;

• при сильному емульгуванні фарби треба часто змивати її з фарбових НВ; замінити фарбу у ФС, якщо вона сприйняла значну кількість ЗР; зменшити подачу ЗР, додати до фарби сикатив;

• при першому прогоні вводити у фарбу сикативи; обробляти ДЦ гідрофільними розчинами, які несприйнятливі до фарби;

• по можливості друкувати нерозбавленими фарбами, додавати відповідні домішки тільки в заданій кількості, яку вказано в техно­логічних інструкціях або на етикетках допоміжних засобів; уводити домішки до фарб тільки перед початком приладження, коли дру­карська машина ще не «розігріта»;

• забезпечити правильне функціонування елементів аркуше — вивідно’і системи машини, що є обов’язковою умовою для нор­мального виведення відбитків. Відбиток, який підійшов до прий­мального пристрою, має бути розміщений посередині двох меха­нізмів, що зіштовхують з боків, а в центрі залишатися нерухомим. Один із двох зіштовхувальних пристроїв може залишатися неру­хомим (бути зафіксованим), а інший має зміщуватися. При цьому не можна допускати занадто сильного стиску відбитків зіштовху — вальними пристроями (рис. 6.7). Решта рухомих упорів мають бу­ти зафіксовані;

/

• відрегулювати подачу повітря так, щоб відбитки, які виво­дяться на приймальний стіл, могли розміщуватися на повітряній подушці, не торкаючись відразу аркушів, що лежать на ньому;

• там, де це можливо, використовувати низькостапельний прий­мальний пристрій зі зміною стапеля без зупину машини;

• при використанні дерев’яних клинів для укладання відбитків на приймальному столі у стіс правильної форми вибрати для встав­ляння їх тільки ті місця відбитків, де не відбувається забруднення фарби,

• при заміні стапеля зі свіжонадрукованими відбитками він має висовуватися без сильної вібрації і бути при цьому зафіксованим з боку.