Лако-красочные материалы — производство

Фарба після розкочування подається на НВ і наноситься ними на ДФ. Ця операція називається. накочуванням фарби. З техно­логічної точки зору вона найважливіша, оскільки істотно впливає на якість відбитка. Накочування фарби на ДФ пов’язане з багатьма явищами, розглянутими више (див. п. 2.1, 2.2).

Накочувальні групи в ротаційних машинах містять НВ, прист­рої для регулювання притиснення їх до сусідніх розкочувальних циліндрів і ДФ, а також пристрої для відведення НВ від форми. НВ відводяться на період зупину машини для попередження їхньої де­формації.

У тигельних машинах (див. рис. 2.1, б) НВ монтуються на ка­ретці, яка рухається так, що валики дістають фарбу з розкочуваль­них циліндрів і переносять її на ДФ. В плоскодрукарських маши­нах (дис. рис. 2.1, г) накочувальна група може містити, крім НВ, ще розкочувальні валики та циліндри. Фарба від групи живлення пере­носиться розкочувальною плитою. Еластичні валики обертаються під дією сил тертя від сусідніх жорстких поверхонь. Центри валиків можна зміщувати для регулювання їх притиснення до сусідніх циліндрів або ДФ.

Робочі поверхні еластичних валиків, облицьовані високоела — стичними полімерними матеріалами, мають бути здатними до спри­йняття та віддачі фарби, теплостійкими, стійкими проти спрацю­вання, зберігати пружнопластичні властивості з часом і при цик­лічних навантаженнях, а також після дії змивальних речовин. За­стосовуються такі матеріали, що певною мірою відповідають цим вимогам: поліефіруретан і гума.

Поліефіруретанові валики не мають цих недоліків, довгий час можуть знаходитися в експлуатації, але вартість їх висока. Гумові валики застосовуються у ФА багатьох друкарських машин, зберіга­ють свою роботоздатність навіть в найшвидкохщніших машинах. Вони чутливі до дії агресивних зв’язувальних речовин фарби, вна­слідок чого їхня поверхня з часом стає шорсткою і потребує пере­шліфовування.

Робоча поверхня валиків має бути гладкою, без подряпин і по­рожнеч. Як стальні стрижні валиків, так і їхня еластична оболон­ка повинні мати таку жорсткість, яка б забезпечувала обмеження деформацій згину і надійний контакт по всій довжині валика та розкочувального циліндра (або форми), без закочування фар­бою ПЕф високого друку через значні деформації еластичної по­верхні.

Покривні матеріали еластичних валиків схильні до залишко­вих деформацій при тривалому навантаженні. Тому недопустимо залишати валики приставленими до розкочувальних циліндрів або до ДФ при довгій перерві в роботі машини. Зовні машин валики належить зберігати у вертикальному положенні у спеціальних сто­яках, які виключають можливість деформації їхніх покриттів. Притиснення валиків до розкочувальних циліндрів і ДФ має кон­тролюватися, оскільки недостатня сила притиснення може при­звести до відносного проковзування або недостатнього контакту між ними, а надмірна — до видавлювання фарби із ЗК й утворен­ня смуг. Контроль установлення валиків здійснюється оцінюван­ням середнього навантаження по лінії контакту. Лінійне зусилля притиснення валика до жорсткої поверхні може коливатися від 1 до ЗО Н/см. Навантаження можна визначити за допомогою пру­жинного динамометра, витягуючи ним тонку стальну стрічку, об­горнуту в один шар цигарковим папером і затиснену між валика­ми та циліндром.

За допомогою ЕОМ навчилися підбирати такі поєднання роз­мірів валиків і циліндрів розкочувальної та накочувальної груп ФА АРМ, які здатні забезпечити достатню ефективність їхньої роботи при зменшенні загальної кількості валиків та циліндрів у одній роз- кочувально-накочувальній групі з 35 до 12… 14. Це значно зменшує металоємність машини та час її обслуговування.