Лако-красочные материалы — производство

Поліпшення якості друкарської продукції при класичному спо­собі ОПД тісно пов’язане з розв’язанням проблем, спричинених процесом зволоження ПЕф. Зволоження корисне також для очи­щення ДА, його охолодження, нейтралізації паперу від статичних електричних зарядів тощо.

Друкар повинен розумітися на складових ЗР, вміти визначати потрібну кількість, спосіб нанесення розчину на ДФ. Ці фактори активно впливають на «поведінку» паперу, фарби у друкарській ма­шині, на зволожувальну систему і, врешті-решт, на якість надруко­ваної продукції. Стабільність балансу «фарба — ЗР» — важливий фактор високоякісного друку. Недостатність вологи зумовлює за­маслювання фарбою ПЕф що призводить до появи фону чи вуалі на відбитках, а завищення її кількості порушує властивості фарби, призводить до розмитості зображення та поганого відтворення тон­ких штрихів, дрібних деталей.

У зоні безпосереднього контакту фарби та ЗР утворюється емульсія (треба, щоб її склад і стан були точно збалансованими та стабільними). Проте під час друкування плівка ЗР у проміжках між валиками, ОЦ і ДФ постійно виникає і руйнується, перебуваючи у нестабільному стані. Інтервали часу між руйнуванням старих та ство­ренням нових гагівок ЗР залежать від швидкості друку (на аркушевих машинах ці інтервали — від 0,25 до 3,75 с, на рулонних — до 0,01 с).

Особливо важливо забезпечити оптимальний режим зволожен­ня під час багатофарбового друкування, насамперед під час друку­вання «по сирому», оскільки порушення умов зволоження можуть зумовити затінювання ДФ, надмірне емульгування фарби, перета­скування та невисихання фарб, оголення валиків ФА, а надалі — несуміщення фарб і різновідтінковість відбитків.

Неідентичність відбитків, як правило, спричиняється порушен­ням балансу «фарба — ЗР», температурного режиму, складом та фізико-хімічними особливостями розчину, фарби і, як наслідок, зміною фізико-хімічного стану ДФ.

Спричинити порушення зволоження форм і призвести до бра­ку продукції може також зміна атмосферних умов у цеху та зміна умов циркуляції повітря.

Під час друкування ЗР на ДФ, як правило, подається з надлиш­ком і витрачається на гідрофілізацію поверхні форми, випаровуван­ня, взаємодію з друкарською фарбою, щоб забезпечити її перехід на ГП і потім на ЗМ, що всмоктує ЗР. Надлишок розчину на формі негативно впливає на якість відбитків та на стабільність балансу «фарба — ЗР». За цих умов збільшується емульгування фарби, а це зумовлює зміну її властивостей. Зменшується оптична густина, збіль­шуються традиційні спотворення, змінюються спектральні характе­ристики відбитків. Теоретично для нормального зволоження ДФ товщина плівки ЗР може складатися з кількох молекул. Однак нане­сення такого шару розчину практично неможливе.

На товщину плівки ЗР на формі впливають характер зображен­ня, особливості форми, фарби, паперу, самого ЗР, умови друку. Щоб процес друкування був технологічно надійним, треба, аби ЗР добре змочував ПЕф, не витісняючи при цьому фарбу з ДЕ*, і на­впаки, фарба має добре змащувати ДЕф і не витісняти ЗР з ТІБ*.

Отже, для забезпечення якісного друкарського процесу в ОПД важливі такі чинники: матеріал форми, фарба, досконала друкар­ська машина, склад ЗР, цехові атмосферні умови, професіоналізм друкаря.